Коментар «Ігри»
З-1).: А які такі були, шо з іграми? Шо бралися за руки, шо, може, бігали, шо там проходили?
Р-1).: Бігали.
З-1).: Які були в вас такі весняні ігри?
Р-2).: "Жмурки", "плющика". Заплющим очі, бігаєм, б’є…
З-1).: Ну, розкажіть.
Р-2).: Б’ємо, б’ється…
З-1).: Ну, добре, "плющика". Заплющите очі, як ви бігаєте?
Р-2).: Ну, постают дівчата, ради. Якщо ми так граєм, може, ти нє. А мі зав’яжем очі, так: "Ловіте котра – де тая, де тая?" То даже то ше дає, якісь подаркі дают. "Де тая?" А ловиш, ловиш, ловиш, не бачиш, де куди йті, заплющани ж очі. Ловіш, на стіну впадеш, чи на землю, чи за кого охопішса. "Ох! – не так. Бох уже на землю, вже забився, вже не поняв. А як поняш, то вже жму-рко, то вже передова, вже шось таке хвалят.
З-1).: Так то "Плющик" називається?
Р-2).: "Плющик".
З-1).: Добре, які ще були ігри такі?
Р-2).: "Жмурки". "Ківка", "ківка" – знаєш. Дажену я тебе: доганяю, доганяю – "О, поняла, о, по-няла! Ти мене доганяєш". – "Не поймеш, не поймеш!"
Р-1).: Я поняла.
Р-2).: Ти вже забула? Ти колєшні знаєш…
Р-1).: Я больши на, на польскі язика, я больше на польські язикє знаю таке…