Коментар «Весілля – розподіл короваю»

Р-1).: А я була на Волині, їздила. Моя хрещениця йшла замуж, а я їздила. То зробілі такого ж коня. Ляльку таку з коня виліпілі да на того коня сілі, як коровай мают деліти, то коня приводят. Приводят, а ми думалі справді, шо то кунь. А вони поспувалі, постоялі і так гарно, та гарно ж…
З-1).: Так конь який був? Такий з тряпок зроблений чи з чого?
Р-1).: Нє.
З-1).: А який конь?
Р-1).: Ах, я не знаю, якийсь вельми хороший, блискучій.
З-1).: А, з чогось такий зліплений?
Р-1).: Вєлікій-вєлікій-вєлікій-вєлікій такий.
З-1).: Як почті, як справжній, но …
Р-1).: Який є справді конь. Да послі все ете поробілі, поспувалі, побаялі, …?… да й повєлі його та сталі коровай тоді деліти. Ото я того коня бачила.
З-1).: Ага. А у вас шоб тут таке, то такого не було?
Р-1).: В нас нема, в нас нема.