Коментар «Весілля»

З-1).: А був на весіллі от шо "староста" кажуть?
Р-1).: А, та то саме главне.
З-1).: Саме главне? Це хто? Чоловік?
Р-1).: Нє – хресний.
З-1).: Хресний, це він староста, да?
Р-1).: Хресний чи брат родний, чи хто надсвоїйший. Ето вун подиймає велікій кошт. Вун…
З-1).: "Подиймає велікій кошт" – це шо значить?
Р-1).: Кошт велікій – вун бере всі перезвані до себе, всєх перезв, всє весіллє до себе бере. А шо ж… а то як є, той вже, ту вже, Боже, як добре! Господоньки!
З-1).: Хто? Староста – то добре?
Р-1).: Староста, то то вельми весіллі то помоч веліка. А шо ж тут: поснідалі – не поснідалі да й пушлі до старости на цілий день, гуляют в старости, цілий день п’ют, гуляют.
З-1).: А, то вся перезва сунеться до старости на другий день?
Р-1).: Та всі геть до старости…
З-1).: Так староста уже камандує на другий день, у перезві вже, чи як-от весілля йде?
Р-1).: Зразу, як перезвані придут. Зразу перезвані приходіт і староста камандує, камандує.
З-1).: А отут як іще у неділю, у сам цей день весілля, то староста не камандує, тут оця хрещьона камандує – сваха?
Р-1).: Так, сваха, сваха, сваха.
З-1).: Тут якби баби такі головніші?
Р-1).: Да, да, да.
З-1).: Ну, треба ж уже знати: от уже пора до вінця їхать, а тепер там вже купа всього, от пора за тим їхати, от хто є…?
Р-1).: Мати, мати, мати.
З-1).: Мати розпоряджається?
Р-1).: Мати розпоражаєцца, кому йти, кому де куди подіцца. Да, да, да – мати.
З-1).: Ну, і оце вони отакими словами оце ж кажуть?
Р-1).: Такімі словамі, да, да.
З-1).: Оце кожен раз, оце благословєннє просять, і, може, й пять раз за день, да?
Р-1).: Да, да, да.
З-1).: Да, так воно є.