Коментар «Щедрування»

З-1).: А щедрівочки то всьо діти співали чи дорослі тоже?
Р-1).: Всє. Всякі, всякі.
З-1).: І дорослиє могли щедрівочки щедрувати?
Р-1).: Всі спувати…
З-1).: А щедрівки вони всі оце на такий матів?
Р-1).: Да, да, на такий матів.
З-1).: Там не приспівували, шо "святий вечір"? То колядка вже?
Р-1).: Ні, то колядкі. А то нє, нє, нє – щедрівочка то. Ото вже того пірога дадут, да йдем в другу хату. А вдругій хати, посчитай, знов дадут пирога, а, мо’, де й сала трохи дадут. Да ми назбіраєм за… ціле село прийдем, та в якусь хату зложемса, та якась бідна вдова той хлібец купіт в нас – та то гроши. То вже ми тоді убідаєм.
З-1).: Ага, то ви вже той хлєб не їсте, але…?
Р-1).: Продаєм…
З-1).: Продаєте?
Р-1).: Продаєм, бо всьо гуртовий. Гуртом зобралі, гуртом продамо, гуртом віп’єм.
З-1).: Ага.
Р-1).: Ну так, так.
З-1).: А віпіть де купляли? В магазіні чи так в когось?
Р-1).: В любой магазін, в любому, де шо є, шо то є віпіти… В людей не було ніколі випіти нічого.
З-1).: Не було, да?
Р-1).: Нє, нє. Колісь водкі не гналі.
З-1).: Це тіки в магазіні можна було?
Р-1).: Только в магазіні. Хоч, то йді в магазін купи. І було добре жіти.
З-1).: А той вдовє нашо стіки хлєба? Хіба вона його з’єст?
Р-1).: Шо?
З-1).: Ну та вдова, шо купляла хлєба у вас?
Р-1).: Ах, бідна… В її нема, в її нема хазяїна. Вона вісушіт да поросята годує. Лежіт, висушіт, да схаває, шо їст. Нашо…
З-1).: Ага, так шо і їй користь є, і вам є?
Р-1).: Да, да, да, да. І только усьо пользі, но. Вона ж бідна, її ж…
З-1).: Так це у вас ходили на Різдво, то це колядували ходили по дворах, а на Щодрика – це щедрували? Два рази ходили?
Р-1).: Да, да, да, да. Два рази ходили, да. А колядувалі ходилі по… Хоче хазяїн – в хату запрошує.
З-1).: А щедрувать уже в хату не запрошувалі?
Р-1).: А щедрувати уже не запрошували.
З-1).: Под окном, да, щедрувать?
Р-1).: Под окном, под окном, под окном. "Щодрий вечір, добрий вечір. Мона у вас щедрувати чи нє? – Можна". От типер, як ун скаже можна, то вже починаєм щадрувати. А, мо’, є такі, шо й не можна, не даст.
З-1).: То тоді шо?
Р-1).: То йдем додому.
З-1).: А нічого не співали ви, шо "в етой хати нема шо дати"?
Р-1).: Нє, нє, нє. Як ето, спувалі…, є, є…
З-1).: Ну, ну, ану як?
Р-1).: "В етой хати нема шо дати: ведмідь здох. Ведмідя облупім, а хліба купім та й нам дам… ".
З-1).: Ну-ну. А як вона? А вона співається на мотів якось?