Коментар «Купала»

З-1).: Купала як святкували по-колишньому?
Р-1).: По-колісьньому Купала Іван: у кожному дворі горить огонь.
З-1).: В кожному дворі огонь?
Р-1).: В кожному дворі завжди горить огонь. А на селі в нас хлопці і дівчата то особенний огонь кладут.
З-1).: Особенний? А то ще у дворі ще свій огонь?
Р-1).: Музика, музика грає і співают – то на Купалного Івана. А ета… кожна жінка в кожному дворі свойому кладе огонь, кладе огонь.
З-1).: На Купалного Івана?
Р-1).: Да, да.
З-1).: А шо вона робить коло того огню?
Р-1).: Постоїт помолітса і все біть – скорі потушітса. То мі колісь держалі багато корови, та казалі, шо змія ходит, то вже вона одбірає молоко той день.
З-1).: На Купална?
Р-1).: На Купална.
З-1).: Так, оце шоб од змії оце огонь цей клали?
Р-1).: Ну то змія, то змія згорит, спалітса вона, спалітса.
З-1).: В том огнє запалітса змія?
Р-1).: Да.
З-1).: А не казали, шо вєдьма?
Р-1).: Ну то вєдьма, змія – то єден чорт, єдна халєрія.
З-1).: Ага, вєдьма і змія – то те саме?
Р-1).: То те саме. Змія, Ну то є вєдьма. То то вже тую, помолітса біля того вогню, да вєдьму спалят, да вже йдут додому, та й йдут…
З-1).: А не було якоїсь пєсні про вєдьму?
Р-1).: Нє, не було ниякої.
З-1).: Не співали, що на Івана на Купайлого там ластівочка шось сушилася чи журилася? Шось такої пєсні?
Р-1).: На Купайла Івана то пісні всякі є, алє тако не спувают.
З-1).: Шоб саме іменно про Купала, то нє?
Р-1).: Нє, нє, нє.
З-1).: Чи шось про вєдьму, шо вона пішла грошей позичати?
Р-1).: Нє, нє.
З-1).: То ж кажуть, на Купала позичати не можна?
Р-1).: Не можна, на Купала не мона. На любого свята не позичайте.
З-1).: На любого свята не позичайте?
Р-1).: На любого свята никому ничо не позичайте, любого свята: не можна. Любого свята. Яке не є свято, то свята, то є діло друге – позичати. Нашо їй те свято. А є такі змії, которі проводят, людей переводят. Вони спеціально йдут позичати на те, а хто не знає, той позичає.
З-1).: Ага, як позичив, то тобі вже шось буде?
Р-1).: То не ведецца, то не ведецца хазяйство – все гине, все пропадає. О на свято тая змія мусит прийти за тобой і позичіть коє воно шо.
З-1).: Ага, от же вона яка?
Р-1).: Не нада на свята позичати нічого никому.
З-1).: Ага. А не казали, шо вєдьма, це вона наче на жабу перетворюється чи на кота якогось?
Р-1).: Нє, нє, нє.
З-1).: Це такого не знаєте?
Р-1).: Нє, нє. Вєдьма є вєдьма.
З-1).: А вєдьма – це людина просто, це от жінка може бути?
Р-1).: Да, да, да.
З-1).: А ви от в селі знали когось, хто отакий, шо може?
Р-1).: Такого, такого в нас не було.
З-1).: Невідомо хто це. Вони собі роблять, але ви не знаєте?
Р-1).: Невідомо, невідомо.