Коментар «Весілля – провідини молодої (будити, вмивати молодят, сніданок молодій, нести снідання)»

З-1).: Ага, і шо вони ше робили? Як то відбувалося?
Р-1).: Ну та вже всталі. .?.. та вже хату замітувала молода. Вони сміття накідют: "Он ти там покинула сміття! Он ти там…", – вона знов замела. Там за єю знову накідалі, шо вона могла до обіда замітать. Алє ж і такі були, шо так зробилі, шо вона й замела тую хату: "О, добре замела, гарно замела, чісто!"
З-2).: А це не перезви про того крайного. .?.. співали?
Р-1).: Ага, перезви, перезви.
З-2).: А ше ви казали, шо на другий день ше якось було, шек називалось, після перезв?
Р-1).: Сніданнє, сніданнє.
З-2).: То хто йшов до кого?
Р-1).: Ну родни, родічи, родічи.
З-1).: То куди йшли?
Р-1).: До молодої.
З-1).: До молодої?
Р-1).: Ну вже як забралі молоду, да йшли до молодої сніданнє несли.
З-1).: То хто, батько, матір?
Р-2).: Нє-нє, вся молодьож ішла.
З-1).: І вони шось співали як йшли?
Р-2).: Молоді яке співали?
Р-3).:. .?.. Неслі косточкі, неслі яїчніцу жарилі, неслі.
З-1).: А косточкі – то шо таке?
Р-1).: Налісніки ніслі.
Р-3).: Та шоб невістка попробувала як ето так невісткою, по-колишньому, шо таке: поїсть в мами м’яса чи косточку погризти в свекрухи.
З-2).: Ваші дочки. А ви не вмієте спвати?
Р-1).: Вміє. Та чо не вміє?
З-1).: То сідайте, помагайте.
З-2).: А може якось одну весільну заспівайте разом, четверо чоловік, шоб ми почули, як то було.
З-1).: Багатоголосся.
З-2).: То ж завжди співало дві жінки, правда?
Р-3).: Ми таких весільних не знаєм, як баби знают, ми такі знаєм, больше современні.
З-2).: А якусь весільну не знаєте, таку, щоб разом заспівати?
Р-2).: Нє, нє.
Р-3).: "Там у вишневому саду…"
З-2).: Ага, ту ми знаєм.
Р-3).: Шо вже спвали?