Коментар «Весілля»

З-1).: І от ці, кому співали: батько, матір, сестра, брат – вони якось благословляли?
Р-1).: Ну так вони благословлялі да вже йшлі до венца й вони з німі разом.
З-1).: А вони якось може хлібом благословляли?
Р-1).: Ну хліб, хлібом, правильно, дві буханочки хліба, да вже в рушніку матиме, да перехристівают то так машину. Да й машини поїхалі і вже й молоді поїхали. Як блізко – то пошлі, а як вже де далєко – то машини стоят. Да вже обходят довкола машини тих три рази. То маті осипає, у фартушку держит пшеніцу, а батько з хлібом ходіт довкола отак о – да вже напереді перехристіває.
З-1).: А вас то ше везли машиною чи, чи возом?
Р-1).: Мене? Анку возом везлі. А я не венчаласа.
З-1).: А, не венчаліса.
Р-2).: Возом, возом.
Р-1).:. .?..
Р-2).: Да перевернув спеціально, шоб ми попадалі з молодим як назад везлі, да я платтє обмазала, як назад з венца [Сміються. – Примітка транскриптора.]
З-1).: Як назад віз?
Р-2).: Як з венца.
З-1).: Той, хто віз вас?
Р-1).: Ага. То. .?.. віз – знаєте, Степановна?
Р-2).: А, воно таке шутяка було все, о, молодих перевернути! А молоді як будут? … в калюжку, та й перевернув.
З-2).: А якшо так недалеко було, то шось дорогою співали, коли йшли до церкви?
Р-1).: Ото саме те "Не вій, вітре, в лузі…", да таке о, шо ми спивалі.
З-2).: Ага, то перед вінцем, якраз як йшли дорогою? А вже під церквою?
З-1).: А ше таке, хто їхав до шлюбу з молодими, хто їхав?
Р-1).: Ну шоферки тоді їхалі, шофери. То "…? мене за шоферку".
Р-2).: Подруги, подруги.
З-1).: Подруги, та?
Р-1).: Подруги-шоферки то булі.
З-1).: Шоферки?
З-2).: Так казали на них?
Р-1).: Так казали на них.
Р-2).: Ага.
З-2).: Шаферці.
Р-2).: Шоферка у мене була."Ходи до мене, будеш за шоферку старшу!"
Р-2).: Бо подруга, подруга, подруга.
З-1).: А то таке казали, коли вже машини були, так?
Р-1).: Ні, шафери.
З-2).: Я ж кажу, шоферки. .?..
Р-1).: А тоді шоферка. "Ходи, за шоферку будеш в мене старшу!"
Р-2).: Бо ти моя подруга.
Р-1).: Бо ти моя подруга, то будеш в мене за шоферку.
З-2).: А від молодого як називався отой. .?..
Р-1).: Шофер, шофер.
Р-2).: Дружок, дружок, дружок.
Р-1).: Та де ж дружок! Та колі шофер. Вун – шофер, а вона – шоферка. Ну таке було.
З-1).: А везли коровай як їхали до шлюбу, нє?
Р-2).: Нє, нє, нє.
Р-1).: Ну то вже везли ті шафери коровая. Ну тепер то дружки везут, а тоді – шофери.
З-2).: До шлюбу?
З-1).: До шлюбу везли?
З-1).: Нє, нє, нє, нє.