Коментар «Жнива»

З-2).: А обжинки робили? Обжинки.
Р-2).: Обжинки? Було в пори… Ну та які обжинки? Колись, як був наш Косовіч в нас голова колхоспу…
Р-1).: Він дуже толковий.
Р-2).: Та, було, було, було, булі обжинки. Года два чи три було тепер, Степанівна?
Р-1).: Ой ні, він вже помер років п’ять-шість.
З-1).: А колись-колись давно, ше як ви молоді були, робили колись давно?
Р-1).: Тоді ще, як раньше, в молодості?
З-1).: Як ви ше дівкою були, робили тоді ше обжинки, обжинки? Як в вас казали?
Р-2).: Це в колхозі, да?
З-1).: Нє, ше раніше. Ну чи може коли там колхоз був? Як ви молоді були, як ше…
Р-2).: Та я ше тоже як молода була – на свинофермі робіла, то які там обжинки були?
З-1).: Ага, не робили.
Р-2).: Там вже знаєте які. В нас, я вам скажу, в селі обжинки почали робить тоді, як став оцей голова. А цей голова в нас в колгоспі був більш тридцяти років. Він вивів колгосп дуже на хорошу лінію. Сюди приїжджали і з Кієва. Він був нагороджений двома медалями і він був відмінник сільського господарства. Сюди приїждали за досвідом. І у нас ніколи отака площа не була… В нас нідебур’янинки не було. А він помер, і пішло-поїхало… Шо не розікрали… Животіє…
Р-1).: От я в ланци робіла, то приїжджалі, виступалі.
Р-2).: Агітбригади.
Р-1).: Бригади, бригади.
З-2).: А так, шоб самі жінки, може мама ваша розказувала колись як жати ходила? Чи мама ваша?..
Р-1).: Вони, вони жалі серпами. Але шоб обжинки так – нє, не було.
З-2).: А вкінці, коли вже закінчили жати, робили якусь бороду там?..
Р-1).: Нє, нє, нє, нє.
З-2).: Чи вінок якийсь плели?
Р-1).: Не розказувала мені мати, нє, нє. Льон рвала…