Коментар «Весілля – випікання короваю (короваї, калачини)»

З-1).: Ми коровай випустили. Щось на короваї там у вас? Спекли коровай окремо в молодого, та, окремо в молодої?
Р-2).: В молодого пекли коровая.
З-1).: І в молодої тоже пекли?
Р-2).: Ну, нє, в молодого, оно в молодого колись. Колись два коровая не було. Никогда.
З-1).: Тільки в молодого.
Р-1).: То тепер два.
Р-2).: О, хай скажуть!
Р-3).: Які там короваї? Колись шишку навбирают і всьо.
Р-2).: Ну шишки.
Р-3).: А тепер паска, хліб не годен…
Р-1).: То тепер так, а колись пекли в печи.
Р-2).: В печи. Брали отаку от мидницю чи бачок такий невеличкий, і саджали в піч і того.
Р-3).: Шишки повбираємо.
Р-2).: Да вже тоді …?…, да коровайниці приходят на коровай, от вже муку приносят, яїчка кладут в миску і приносят, та берут тісто замісюют, та вже еті коровайниці, накачают так, да шишки така дві, да й обкручуют так, обкрутюють тим тістом, да й в піч топітса. Та вже так їх запікуют. Це тамкі запекли, а тоді збираютса вже дівчата вбирати. Вбирати еті шишки.
З-1).: А шо, вони не коровайниці?
Р-2).: Нє, шишки вбирают. А коровая ні. Коровай не то. Шишки еті повбирают, і там, то се. І топир уже. Як вже коровая поставлят і топір должен батько прийти. Така тройчаста шишка, вона, вун ставлят топір всередину тую тройчасту шишку, а навкола ставят знову еті шишки. Типіру бирут ручником чи лєнтою тако обв’язуют.
З-1).: А скільки тих шишок, скільки тих шишок?
Р-2).: Так, дев’ять, ані сім.
З-1).: Ага, непарні.
Р-2).: Так, а коровай вже считаєтса. Мало так і свати їхали. Куньми ж їздили, то свах так брали, щоб не туда їхати без пари, а назад вже молоду берут, щоб пара була. Дев’ять свах, штири дружки. О, коровая ділят, ручниками обв’язуют. Дружки вже як коровая.