Коментар «Сільські музики»
З-1).: А вже нема таких гармоністів у вас в селі?
Р-2).: Чому нема
З-1).: А хто ше грає?
Р-2).: Є, той Дармограй Йван, той грав завжди Іван.
З-1).: Іван Дармограй, а з якого він року? Він старший вже?
Р-2).: Ну, вже вун, то вже вун колись грався, то все на його типер кажуть: Іван Дармограй.
З-1).: То по-вуличному так кажуть?
Р-2).: По-вуличному.
Р-3).: І звали так його.
З-1).: Ну, а скажіть, він шо, він з тих старших музикантів?
Р-2).: Ну, так були хлопци такі.
Р-1).: Це в клубі, в клубі було.
З-1).: Він ще зараз живий?
Р-3).: Є вун той, є Йван живий.
З-1).: А на скрипці не було таких, шо на скрипці грали?
Р-3).: Є, то тепер їх нема.
З-1).: Були на скрипках?
Р-3).: Були.
З-1).: В вашому селі?
Р-3).: Ну.
З-1).: А як вони звалися?
Р-3).: То й муй хлопец грав на скрипці.
З-1).: Та?
Р-3).: Ну.
Р-2).: Й бубен був, і скрипка.
З-1).: Вчився десь на скрипці, вже, може, в училищі?
Р-2).: В училищі старший, старший.
Р-3).: То старший.
З-1).: А де він вчився в училищі?
Р-3).: Тожи в Дубровиці.
З-1).: В училищі, та. І шо він грав тоже на вісілях?
Р-3).: Грав. Нє, так шобі. Вот ідемо в клубі да грає. Да таке всяке.
З-1).: То на чому він грав?
Р-3).: На скрипці грав, і на гармошці грав, і бубни тиї. Бубніла вона бубніком хлопцям тим.
З-1).: А шо його нема зараз?
Р-3).: Нема, нема, муй син у Мускві жив, шо вже на другий год йде, на другий год йде, як умер.
Р-1).: Вже умер її син, шо грав на гармошці.
Р-3).: І на весілля їздили аж у ете…
З-1).: А вже, а хтось з таких, шо тоже вмер, з старих скрипачів, таких в селі?
Р-3).: Нема такіх вже.
З-1).: Нема, а як вони звалися, як на їх казали?
Р-3).: Єдин Сендик ше є.
Р-2).: Є, то вун на гармошку іграв.
Р-3).: На гармошці й грав.
З-1).: То це тоже, той Дармограй і ше Сендик?
Р-2).: Є такий.
Р-3).: Олександр.
З-1).: Олександр та? А кажуть Сендик, так?
Р-2).: Ну, Олександр зветься, а кажут Сендик.
Р-1).: Саша казали, як хоч. Тоже грав на гармошці.
З-1).: То він ше тоже живий чи шо?
Р-3).: Ше живий. Отакий старенький вун, такий не може ані ходити, вже нічого.
Р-2).: Моше заграв би шось.
Р-3).: Ноги йому кони побили колись, да йому й ноги поперебивали. Добре, шо вун так ше живе до сіх пор.
З-1).: Ну, а тих, шо на скрипках, ви не пам’ятаєте, як вони звалися, шо колись грали на скрипках?
Р-3).: Колись муй дядько грав Митропун.
З-1).: Та на скрипці?
Р-3).: Ну!
З-1).: Як звався він, як казали його?
Р-3).: Митропун вун звався.
З-1).: Митропун.
Р-2).: Митропон. Митьо.
З-1).: Був скрипаль, то тут було і він тоже по весіллях грав, так?
Р-3).: Ну, то вони ето тоді ж, само знаєте, як згоріли, да була їх така пачка ціла. Виходили грали, танцевали.
З-1).: А на чому ше, скрипка з чим грала ше?
Р-2).: А бубен.
З-1).: З бубном. Так? Одна скрипка й бубен і всьо?
Р-2).: Ну, бубен.
З-1).: А не було, шо дві скрипки й бубен грали?
Р-3).: Нє, нє, не було ше тоді, як згоріли, то так розживалиса.
Р-2).: Та розживалиса.
Р-3).: Да бубна робили.
Р-2).: По хатах, по хатах ходили.
Р-3).: Ідут, от у мене бульша хата – до мене прийдут, место грают, танцуют дєвчата. Та в того бульша хата, йдут там.
Р-2).: Як отепер вже клуби, а тоді по хатах ходили.
Р-3).: Тепер нема, тепер вже клуб.