Коментар «Народження (порід)»

Р-3).: Ну, а ще співають…
З-2).: А та бабка, то що за бабка?
Р-3).: Названа…
Р-2).: Тепер медічка всьо там робить. А колись баба пупа в’язала.
Р-1).: Да й казали "пупна баба".
З-2).: Як?
Р-3).: "Пупна баба".
Р-1).: "Пупова баба".
З-2).: А то якась одна була в селі, чи..?
Р-1).: Нє, хто кого хотів.
Р-3).: Я хочу то вас возьму…
З-1).: А приймала роди хто?
Р-1,2,3).: Баба.
Р-1).: Ета баба.
З-1).: То шо так багато, кожен міг хто..?
Р-4).: А колись були такі медікі…
Р-3).: А хто колись знав медиків.
З-2).: А хто знав, …?… кого кликали?
Р-3).: Ну, от мене, я хочу сусідку взяти, хочу її взяти, хочу вже собі взяти…
З-2).: Тобто ви самі для себе, чи для своєї..?
Р-3).: Для себе, для своєї дитини я беру вже.
З-1).: А роди то шо і вона приймала?
Р-3).: Вона і приймає роди.
З-1).: А шо так всі зналися?
З-2).: Шо наперед домовлялися жінка хто до неї там піде помагати родити, чи як?
Р-4).: Всякого бувало.
Р-3).: Буває таке, шо я си родю сама.
Р-1).: "Нема никого треба ж послати бабу. Кого позвем в бабу? Ой, позвім тую Тетяну, чи Мар’яну чи кого?. Позовімо її, і буде в нас баба". Пушли вже її позвали, жи вона прийшла побабила.
З-2).: Як побабила?
Р-3).: Пупа перерізала.
Р-2).: Пупа зав’язала.
Р-1).: Пов’язала те дитя, сповила. Вже прийшла на водвідки раз, другий раз, вже вона баба. Вже христини, вже ми ї саджаєм на почотному місці…
Р-2).: На покутті.
Р-1).: І подарунка даєм. Вже ж наша баба – то вже наша родня. Ну, і так співають: "Бабко моя, голубко моя, хто б тебе в баби взяв би, щоби не я".