Коментар «Хрестини»
З-1).: А то ше от про ті, я ше до тих хрестин повернуся. То кого вибирали на цю бабу? То хтось, якась родичка мала бути чи?..
Р-1).: Родічка чи може і чужі дехто, такі які пріятелі булі, чи якась подруга, чи якась подругі маті, чи хто…
З-1).: То вона, ця баба, приймала роди чи ні?
Р-1).: Колісь приймала.
З-1).: Колісь приймала.
Р-1).: Колісь приймала.То була настояща баба, а тепер, тепер – больніца. Тепер за бабу… От мене там посаділі – яка я баба? Я ж пупа не в’язала. А я шуткувала, шо в’язала. А де ж я в’язала? Больніца тепер в’яже.
З-1).: Больніца тепер в’яже, та? То ту бабу тепер вибирают просто так?
Р-1).: Просто, просто сажают для почота. Такий в нас обичай.
З-1).: А ви, а от не було таке, шо ця баба мала носити якісь там пиріжки там?..
Р-1).: Несе, варит горщок ягод. Такі горшкі булі здорові. Кіп’ятіт воду, сиплє туди ягоди чорні, черніку, і варит, і несе горщок, горщок той до внуки. Ето вже "баба принесла ягоди" – такий обичай колись був в старині.
З-1).: В старині такий був?
Р-1).: В нас типер вже шо, типер вже купіт хто як, подарка якого, вибіраш самого лучшого…
З-1).: А не було такого, шо цей внучок от на Великдень, так, ходив до тої баби?
Р-1).: Ходят, і типер ходять.
З-1).: Ходят і типер?
Р-1).: І типер ходять. Берут узьол, узьол яєць і несут до баби, до куми, і до куми несут двацать яєц чи сколько там, хто скільки хоче.
З-1).: А якось то називают – то, шо вони несуть?
Р-1).: Волочілне.
З-1).: Волочілне, так?
Р-1).: Волочілне.
З-1).: Ага, і та баба їх обдаровує, так?
Р-1).: А баба обдаровує: то ложет яйца тоже туди, ложет якогось подарка, ложит паски, накладає уже цілу торбу – там шо, в чому принесли: чи в торбі, чи в сумці, отаке. […]
З-1).: А то ше от про ті, я ше до тих хрестин повернуся. То кого вибирали на цю бабу? То хтось, якась родичка мала бути чи?..
Р-1).: Родічка чи може і чужі дехто, такі які пріятелі булі, чи якась подруга, чи якась подругі маті, чи хто…
З-1).: То вона, ця баба, приймала роди чи ні?
Р-1).: Колісь приймала.
З-1).: Колісь приймала.
Р-1).: Колісь приймала.То була настояща баба, а тепер, тепер – больніца. Тепер за бабу… От мене там посаділі – яка я баба? Я ж пупа не в’язала. А я шуткувала, шо в’язала. А де ж я в’язала? Больніца тепер в’яже.
З-1).: Больніца тепер в’яже, та? То ту бабу тепер вибирают просто так?
Р-1).: Просто, просто сажают для почота. Такий в нас обичай.
З-1).: А ви, а от не було таке, шо ця баба мала носити якісь там пиріжки там?..
Р-1).: Несе, варит горщок ягод. Такі горшкі булі здорові. Кіп’ятіт воду, сиплє туди ягоди чорні, черніку, і варит, і несе горщок, горщок той до внуки. Ето вже "баба принесла ягоди" – такий обичай колись був в старині.
З-1).: В старині такий був?
Р-1).: В нас типер вже шо, типер вже купіт хто як, подарка якого, вибіраш самого лучшого…
З-1).: А не було такого, шо цей внучок от на Великдень, так, ходив до тої баби?
Р-1).: Ходят, і типер ходять.
З-1).: Ходят і типер?
Р-1).: І типер ходять. Берут узьол, узьол яєць і несут до баби, до куми, і до куми несут двацать яєц чи сколько там, хто скільки хоче.
З-1).: А якось то називают – то, шо вони несуть?
Р-1).: Волочілне.
З-1).: Волочілне, так?
Р-1).: Волочілне.
З-1).: Ага, і та баба їх обдаровує, так?
Р-1).: А баба обдаровує: то ложет яйца тоже туди, ложет якогось подарка, ложит паски, накладає уже цілу торбу – там шо, в чому принесли: чи в торбі, чи в сумці, отаке […].
З-1).: Ми вже, на жаль, мусимо йти, так. Ой, дуже вам дякуємо. Нас вже автобус десь зараз має чекати. Ми вже маємо йти.