Коментар «Колядування»

З-1).: А шо дітям за то давали вже?
Р-1).: Ну, шо хто, хто цукерки тепер, хто таке, хто яблука має, хто шо, хто має теє дають.
З-1).: То колись давали якби таку якусь їжу, а грошей не давали?
Р-1).: А де їх тоді гроші, то хто мав їх? А тепер гроші, хто що.
З-1).: Може кашу якусь тоже давали?
Р-1).: Пироги пекли, то пирошка дадут, а тепер гроші.
З-1).: А якісь такі колядки там може "В чистому полі свіча палала…"?
Р-1).: Я таких не знаю, я не ходила то.
Збирач-2): Щоб в Святвечір так розспівувались. "Святий вечур…"
Р-1).: Ну, дехто там знатиме?
З-1).: Нє, нє, ну то, може, бо як не знаєте, то ні, бо в других селах просто таке співали. Ми дума-ємо чи не було вас такого?
Р-1).: В нас не було. Бачите, в людей де церква, то туда йдуть всі…
З-2).: А ту не було церкви в селі?
Р-1).: В нас не було.
З-1).: А така вас була як "Красна пана пшеницю жала…", що приходять до дівчини три гості?
Р-1).: Така голова шо я не…
З-2).: Ви не пам’ятаєте?
Р-1).: Вже не пам’ятаю я нічого.
З-1).: Ну, а така як "Божа Мати Сина мала…"? Щедрівка така?
Р-1).: То воно й, воно колись десь співалося, шо то. Ко’б то й є десь старіші, хто то?
З-1).: Та ви, та чо ви так кажете? А ну таку, шо «В етій хаті нема чого даті», якшо нічого не да-дуть, то що діти вже діти співали, було таке шось обзивають так, як не дадуть нічого в хаті?
Р-1).: Нє, нич, нищо. То шо, хоть шо-небудь, то всьо равно дадут, так вже не випустять з хати.
З-1).: Або така шо: "Колядую, в печі пирожки чую". Тако було?
Р-1).: Ни було в нас таких, не співали.
З-1).: Або "Гілля, гілля, на Василя»?
Р-1).: Якось було "Гіллю, гіллю…"
З-1).: "Васильова мати пошла щедрувати".
Р-1).: Нє, нє, не чула я таких.
З-1).: Ну, а скажіть, там ходили, може, з яких перевдягалися, може в якусь, чи в козу, чи шось таке?
Р-1).: Нє, нє, в нас такого не було.
З-1).: І ни вертепа ніякого такого не було?
Р-1).: Не було, не було в нас такого.
З-1).: Так, добре.