Коментар «Весілля»
З-1).: А чи було шось таке, шо, там, молода дарувала якісь подарунки?
Р-1).: Наші зараз ще дарують.
З-1).: А що то молода дарувала і кому?
Р-1).: Всім, отим скільки, двадцять п’ять чоловік прийшло, і всім давала.
З-1).: І шо вона давала їм, от колись, шо вона давала?
Р-1).: А шо наметки.
З-1).: Наметкидки, вона їх якось пов’язувала їм чи?..
Р-3).: Но, обв’язувала. Дівкам пов’язовала, а жонкам то вже так, у рукі давалі.
З-1).: У рукі давалі, та?
Р-1).: А дядьков то вже так опаражувала.
З-1).: А, оперезувала тими нитками, та? Ага, цікаво. Ну а було там таке, шо молодих садили якось разом?
Р-1).: Та вони разом сиділі.
З-1).: Вони разом сиділи, так? А не казали, шо то їх, там, на посад садять,чи як? Як це казали? Ніяк?
Р-3).: Місце викупляют.
Р-2).: Та то вже на весіллі.
З-1).: А то вже на весіллі, та? Ага, добре. А чи було таке потім, що після отих заручин, так, шо ходили міряти?
Р-1).: Сорочки мірали, сорочки мірять.
З-1).: Сорочки мірять, а шо це таке? Шо це робили?
Р-1).: Ну так, таке вже для молодого йдут сорочку мірать, шоб дівчина знала, яку сорочку йому вшить, який розмір, а там вони міралі, от сілі да віпілі гарно.
З-1).: А не міряли взагалі, так?
Р-1).: Ніхто не мірав тих сорочок. Тож так знают, якій там розмір йому треба.
Р-3).: А то вже ж вішалі, да кажут тоже уже йшлі мірат сорочки, але то вже й дівяца скоко окон, штори, скоко рушника якого повісіть, скоко треба якого шоб начінья, до печі, до печі рушнічка.
З-1).: А то не тільки сорочка, але ше й рушнички.
Р-2).: Но не сорочка, а ше й таке в хату.
З-1).: А кого то посилали йти міряти?
Р-1).: Йшлі обічно жонкі.
Р-2).: Яка розбиралась скільки шо треба.
Р-1).: Настульніцу шілі.
З-1).: Настольніцу, так, шили?
Р-1).: Полотняну, дві букі, да широкі, та вже настульніца,
Р-4).: То то столи здорові булі.
Р-1).: Да дві, може, три.
З-1).: Добре, а шо потім відбувалося? Далі шо було?
Р-2).: В суботу весілє починалося.
Р-1).: Ше ш пріходілі на вечеру.
Р-3).: В суботу на вечеру пріходілі од молодого там, п’ять, чотирі чоловік чи три, чоловіки в основному.
З-1).: Старші чоловіки?
Р-1).: Старші чоловіки пріходілі на вечеру. А чо вони пріходілі?
З-1).: До дівки приходили?
Р-3).: До дівки приходять на вечеру.
Р-1).: Ну та вже ж ладят коровая.
Р-3).: А складают, убирают дівчині коровая, всі дружки вже збираюця, дівчина пріглашає своїх дивчат, уже в винку вона, да й приглашає своїх дивчат – і вбирают коровая і її. І тут молодого і ті вже всі чоловіки сидят, і вже благословляти того коровая, та й потом уже віпівают собі, повечерают, та й.
З-1).: То ті чоловіки приходили од молодого, коли дівки коровай вбирали?
Р-1).: Увечері вже.
З-1).: Ввечері, та? А вони нічо з собою не приносили, нє?
Р-1).: Хліб так само.
З-1).: Хліб приносили, та?
Р-1).: Хліб, гриндзя.
З-1).: Гриндзя? А шо це таке?
Р-1).: Бутель.[Сміються всі. – Примітка транскриптора.]
Р-3).: ….?…. ввечір налівают, то вже ето п’ют в молодого зразу, вже наліває там хто старшій, той йде з тим гельдзярем, налівают всі його водку. А потом вже пошло, вже молодої, вже обмінюютца.
З-1).: Цікаво. А хто той коровай пік і коли?
Р-1).: Коровай п’єксі в пятніцу.
З-1).: В пятніцу зранку, так?
Р-1).: Так, печуть коровай.
З-1).: І скільки жінок кликали на коровай?
Р-1).: Як кому, яка воля.
Р-3).: Несут муку, несут яйца, каждий йде на коровая й несе з собою.
Р-2).: Но але ж беруть тих, хто благополучно з чоловіком живе.
Р-1).: Хто в парі живе.
З-1).: Ага.
Р-1).: Такіх, хто не живе чи довго не вагітниє – такіх не запрошувалі.
З-1).: А не казали так, шо має бути там така кількість чи така, нє?
Р-1).: Нє, то вже хазяйка знає, шо ю й багато ж не треба, а там шість, восємь коровай нєс, так шоб уже, хресна маті…