Коментар «Весілля»

слухати навігація у сеансі
Архівний шифр сеансу
Порядковий номер у сеансі
18
Початок коментаря/інципіт
Текст

З-1).: Хорошо… А нє, добре, колись є перший раз, коли ще невідомо. А як вона скаже, шо не хоче?
Р-2).: Ну… Взнавали.
З-1).: Якось, може, кажуть, шо чи розвідки, чи ще щось?..
Р-1).: Та, то вже вона з хлопцем договориласа, а вун каже: «Мамо, вже пуйдем у свати». О, договаріваютса. Як вона з ним согласна вже женитса, то вже йдут.
Р-2).: То гарбузи не дають уже типер?
З-2).: "Помовини"?
Р-1).: Да, да, "помовини".
Р-2).: Ето називаєтьса "помовіні". Як уже в свати йдут. А молоді, молодий з молодою, помовіліса, шо от, напрімер, сьогодні ввечері, в суботу, ілі в неділю даже, прийдут вже мої батьки в свати. Там приходить і… Може й род великий то й прийти й десять, і двадцать!
З-1).: А "помовіни" – це що, вони вдвох тільки договорилися?
Р-2).: Аякже! Молоді двоє. А тоді вже батькам. І вже батьки вже…
Р-3).: Договоріліса та й всьо.
Р-2).: Договоріліса, значит…
З-1).: І це й колись так було?
Р-2).: Колись, ото колись.
Р-3).: Ну як, так, так…
З-1).: А як було, наприклад, шо от він хоче свататься, а вона не хоче?
Р-2).: А, тоді було…
Р-1).: То вже нє, всьо.
З-1).: То він тоді не рискує?
Р-2).: Да-да-да-да.
Р-1).: Нє-нє-нє. То вже…
Р-2).: Ето вже називаєтьса ніби як присілує її, шо от: «Вийди за мене, я таки прийду, а ти да…». А потом воно не те. То не помовіни. Ну.
З-2).: Угу.
Р-2).: Батькам всьо равно, батьки не знатимуть, наприклад, шо вони, може, одне з одним отак, а… А то треба, шоби вже послі батькам вони роз’ясняють, шо мають прийти на…
З-2).: І то вже в вас тільки раз було, так? Тобто були свати і заручини – то було всьо разом, так?
Р-2).: Да-да.
З-2).: Тільки один раз, так вже?
Р-1).: Ну-ну, всьо, а там вже тоді вже от договариваютса вже колі б свати прийшли.
З-2).: А такого не було, шо потім от від молодої йшли дивитися до молодого, яке в нього господарство?
Р-2).: Тако нє.
З-2).: Не було?
Р-2).: І не бувало.
Р-1).: Рідко де хто там…
Р-2).: Та то таке, знаєтє… Нє.
З-2).: А от вже коли ви були молоді, не було такого, шо батьки присилували дівку?
Р-1).: А, то колись? О, то… Бабо Ганко, колись було?
Р-2).: Було, було. Батько й матери: "Йди… Хазяїн буде."
Р-1).: То колись було. Як мої батько, покойний, да. Ото тоді кажуть: "О, там хазяйство, там городи, йді да сватай!". Правда, бабо Ганко?
З-2).: Ну, а от на тих заручинах не було такого, шо вже молодих садили на посаг? Такого не було?
Р-2).: То на заручинах… Сідєлі обоє разом так, алє нє на посаг. То вже вєсєллє, то вже як от, скажем, тоді сядут уже на посад і вже…
Р-1).: "Сяду на посаду…", бабо Ганко.
Р-1).: «Ой я сяду на посаду…»
З-2).: А от, а не співали такої там от: «Прибудь, прибудь да сам Господь з неба…»? куди цей фрагмент?

Коментар (респондента, збирача, транскриптора)
Транскриптор
Т-1) Вонітова Анна

Аудіозапис

тут ви можете прослухати аудіозапис лише обраного коментаря

Дані про аудіозапис

Архівний шифр запису
OEK_MAN_20100624vovczak_seans01_audio01
Архівний формат
Цифровий (аудіофайл, wma)
Рівень якості
Нормальний
Пристрій
Цифровий диктофон Olympus WS-320M