Коментар «Риндзювання»
Р-1).: А тиї рандзівки, то мені сі здає, шо то, бо, знайте, його борше…
З-2).: А то співали, коли приходили, тільки одну риндзівку?
Р-1).: Де дівка. То тую господарові заспівали, а туди ше дівці. А як дівкі…
З-2).: Один і той самий гурт, так? Приходили хлопці і співали спочатку господареві, а потім дівці, так?
Р-1).: Та, та, та. А я не биво дівки, то свому господареві тово: «Ци є, ци нема пан господар вдома?» [Наговорює слова пісні знову].
З-2).: То ходив один гурт? Чи то ходив окремий гурт господарю співали, а окремий гурт дівчині.
Р-1).: Нє, но, єдний.
З-2).: Один.
Р-1).: Хлопці йшли і дівчєтам туюво, тую, жо я типера. А то ото «Пан господар вдома», то то тому заспівали ну і всьо. А де дівка, ше дівці риндзювали.
З-2).: А як було кілька дівок в хаті?
З-1).: Кожній окремо?
Р-1).: А як то, то можна і кожній окремо. Не раз так зо дві, так то й дві. Та, ну як?
З-2).: То кожна там Ганусунька, Марусунька?
Р-1).: Так. То, то, то Ганусунька, Марисунька ци Касюня.
З-1).: А з якого віку співали дівчатам? Коли дівка вже.. от скільки було їй?
Р-1).: Йой, та то сі знаєте, як де, як така яка богацька, то її тако молоденькою ю сі чипали, риндзювали. Як така-така, знаєте, славніша. Її такою ше молоденькою, то ю там во зариндзювали. Як там то та.
З-1).: Бо багатша, то шось дай за то.
Р-1).: Та, богатша, то давай, та, гроші там шо. І то колись давно так ни мали гроші, то писанки, шо там носили, якій там яїчка, чи шо там, не знаю.
З-1).: І вам також риндзювали?
Р-1).: А ю, риндзювали мені. Та. Ю риндзювали. Потім во занехали….
З-1).: І то ходили хлопці самі, чи ше ходили з ними старші, там. Може, чоловіки одружені?
Р-1).: Нє, то ходили самі хлопці, каваліри. А то потім ю ходили старші, тото дівок не чіпали, знаєте, як жонатиї ходили. То дівкам так не то.. хіба так ю таквово так, так.
З-2).: Дівчата потім не приєднувалися до того гурту хлопців?
Р-1).: Ну та могли сі приєднувати, то чого ні. Але то йшли серед ночі. Ну як, а чого нє? Ходили колідувати разом: і хлопці, і дівчита. І всьо.
З-2).: А ходили в якій день риндзювали? В який день?
Р-1).: В неділю, то в неділю ввечері.
З-2).: Тобто з неділі на понеділок?
Р-1).: Як в неділю во Великдень, в неділю ввечір то вже зачали риндзювати.
З-2).: Вечір, то яка? Ну приблизно? Десята, дванадцята?
Р-1).: Ну та то як сі вибрали, знаєте, як то сі вибрали. Не раз ну і смерком, а не раз там десь серед ночі. Я ж йо…
З-2).: А вже потім, а в понеділок також риндзювали?
Р-1).: Та так вони йшли, хіба так, знаєте, ю шо… шо в неділю не мали як чи шо, шось там йо не то, то так…
З-2).: Не встигли. А так всім дівчатам, а якшо якійсь не зариндзювали? Так могло бути?
Р-1).: Ну та чо, та так ю де дівки били, ю переважно, може, всім. Бо чого там лишити, яка би там дівка не била, то чо. То всім так.
З-1).: А тільки співали, чи ше, може, брали з собою музику.
Р-1).: А не раз десь якісь, як мали музики, то і з музикою йшли тоже. Так, так. Гармошку.
З-1).: Гармошку?
Р-1).: Та, та, гармошку брали.
З-1).: А люди в хаті чекали? Чи просто спали, а ті приходили і вже їх будили?
Р-1).: Та будили, та хто там чекав?! Хіба так ішли, так ше заскоро, шо ше не полягали. А так спали, ну як же..
З-2).: Крім гармошки, ше якісь були інструменти? Скрипка? Бубон? Бас?
Р-1).: Нє, тако бубон, скрипка, того нє. Того нє, но сама гармошка.
З-1).: Тільки сама гармошка.
Р-1).: Там той баян, я там сама не…
З-1).: А от не знаєте, чого так кажуть «риндзівка»? Чого?
Р-1).: Шось того не знаю… риндзювати, риндзювати. Во, риндзювати. А тепер навіть не ходять ні господарові, ні то.
З-1).: А коли так занехали цю справу?
Р-1).: Ну та десь то, я не знаю. Буде зо два роки, ци як, чи то вторік. Певно, ю ходили. Чи зо три роки, як то шось тепераво.
З-1).: Шо теперво ше ходили?
Р-1).: Так, так. Ю такво. Тепера ю десь, та ше ходили, таво на церкву ше ходили, так на церкву йшли. То йшли, певно, жонаті, може, йшли…
З-1).: Ага, то йшли і співали оцю, господареві, так, шо на церкву?
Р-1).: Так, так, господареві.
З-1).: Дівчині нє, господареві.
З-2).: А так-во на церкву, то і колись співали, чи то тільки тепер?
Р-1).: Нє, то колись. То колись на церкву йшли, туюво «Пан-господар вдома..», то тую співали во. А туюво другую «Йшла дівойка від сусідочка…». Ну я не знаю, чи я її всю файні, я не знаю.
З-1).: В вас гарний дуже голос, ви так чистенько.
Р-1).: Я перше ліпший мала голос, я тепера так всього не можу, маю десь задуху, чи шо.
З-2).: А чи не було якогось іншого приспіву? Чи завжди тільки співали «Же Христос, же воскрес»? Чи там співали в Наконечному там: «Виноград зелений, зелена-зелена..»?
Р-1).: Нє, то ни від того… виноград не було. Нє, то того не було. Того виноград, то того нє. Хіба я може десь шо там ше лишила, ну не можу, бо то так тепера сі не то. І я ни ходила, но такво шо знаю, жи як ходили і жи співали. Ну хіба би’м шо так лишила. А то «виноград», то нє. Та на Наконечнім, там десь шо то. Нє, то там більше нє. Того не співали.