Коментар «Дуже вам дякуєм, дуже цікаво ви нам розказали»

З-1).: Дуже вам дякуєм, дуже цікаво ви нам розказали…
Р-1).: Добре, же ми теперека вільни є, же ми маєм вільну, вільну маємо державу свою. Хоть там яка би вона там не була, але з часом воно вже й буде ліпше.
З-1).: Так, працювати, працювати.
Р-1).: З часом воно той то буде ліпше… І так ми жили за тої…
З-1).: А зараз ше от в селі є гаївки в вас, чи ні?
Р-1).: А теперка вже нє, теперка всьо, теперка по Львові, по роботах.
З-1).: Пороз’їжджалися молоді.
Р-1).: І пороз’їжджаються. Ну та й вже так ми троха риндзювали, бо то дівчата, навіть, їмость то вчила дітей туво так само.
З-1).: А вона вчила яких, таких ваших, чи вона з книжок вчила?
Р-2).: Нє, вона мала репертуар…
З-1).: Своє якісь такі.
Р-2).: Ну… репертуар…
Р-1).: Так, так, туво. А ми іно потім туво співали «Наша церква на горбочку».
Р-2).: Ну та ми їм помагали, так, помагали…, бо то діти [починає наговорювати слова пісні, але збирач просить заспівати. – Примітка респондента].