Коментар «Андріївські вечорниці»

Р-1).: І приходими відтам, там співаєми, ладкаєми і… вівкают. Ти вівкни (У-у-у!) і слухаєме, де голос пішов, у яку сторону голос пішов: як пішов у туту, відтам буде хлопець мій, газда. З якої сторони голос пішов по тім… [сміється]… Слухайте, слухайте, слухайте… Робили (я вже то розкажу, потом – про збитки). І ми приходимо, і пущают по одну до хати. А хлопці всьо стоят у хаті. А то всьо на столі, стоят усякі: і решета, і миски, і каструлі, шо, і там усяке, всякі прибйори: і вінці, і перстені, і барвінок, і лялька, всьо, шо приладят, всьо… І хто шо котре їмет, шо найде. Найде той пирстінь – а, віддаватися. Найди барвінок – буде, а найде дітину – зав’єся. Таке, такі шутки робили, таке… А на Андрія, вже на ту ніч, ходили хлопці і робили збитки. Підкладали, діда зробили, діда. Викотят віз, тілігу на хату. Робили такі діди, колесо, то що, такі збитки. Шось ще дешо поховають…
Р-6).: Ворота знімуть.
Р-1).: Та то й зараз такі на Андрія роблять, і то колись таке било, і то-то так…
Р-6).: Ворота знімуть, занесут…
Р-3).: Де є хлопець, там клали бабу, а де дівка – там клали діда.
З-1).: А як та баба виглядала?
Р-1).: Йо-йой, виглядали…, та любий…
Р-3).: стари, колготки старі, футболка, вдінут, ту соломи напхают в ту куфайку, ту соломи напхают, ту голову – бурака якогось, вочі пороблять, шапку – і вже є, вже є баба, як баба…
З-1).: І де то ставили?
Р-3).: Во – коло дверей, під вікна.
Р-1).: Коло дверей.
Р-4).: Де хто міг.
З-1).: Ше казали, шось пса заводили, шось йому давали?
Р-1).: Клали хліб, наріжем, пирогів чи хліба наложать на столиць і пущают… А пса накормити…
Р-2).: То не так. То, нанашко, клали… Я кладу пиріг, то…, ше дівки клали каждий свій. І котрий [пиріг] пес…
Р-1).: Чиє вхопит.
Р-2).: Чиє вхопит. Як вже моє вхопив, то, значить, я ся перша… А потому тої… А він ну… всьо з’їст, але по якому послідовності.
Р-1).: Ба, та його треба так нагодувати, шоби він ситий був дуже, би він не всьо захватав.
Р-3).: Нє, та він по порядку: чиє перше вхопить.
Р-6).: А нє, треба пса накормити…
Р-1).: Пса нагодувати, він вхопит і два, і три, а його треба…
Р-2).: Нє, а перше, всьо равно, першу вхопит, і вже то-то…
З-1).: А якшо пес вхопив і кинув?
Р-1).: О! А він не кинув…
З-2).: А не робили дівчата дівчатам збитки? Брали там сиру бульбу, наприклад…
Р-1).: Нє.
З-1).: Ага, то така була ворожба, чи, може, ще якась?
Р-1).: А! Та таки о шутки, таки молоді.
З-1).: Але чи палили вогні на Андрія колись?
Р-1).: Вогні палили, скати десь запалят хлопчуки.
Р-2).: Пускали колесо, колись колесо, а путому вже скати, як то-то всьо…
З-1).: То на Андрія, так?
Р-2).: То на Андрія. З гори пускали і воно ся котило.
З-1).: Палили і пускали?
Р-1).: Так, так, воно ся котит.
Р-2).: Воно ся котило.
З-2).: А околоти не пускали?
Р-1).: А околоти ше, як не било скатів.
З-2).: Раніше?
Р-1).: Раніше.
Р-2).: Як не било скатів, то колесо, таке но обруч брали, і так якось таким способом…
З-1).: А так, як там палили ті вогні, то якось сходилися чи ні? Чи то просто вони самі?
Р-1).: Нє, нє, то самі хлопці такі.
Р-3).: Сама молодьож, зговаруються…
Р-2).: Всякі чуда робили.