Коментар «Весілля»
Р-1).: Такє всяке було.
З-1).: А такої пісні не співали, про хрещатий: «Ой, ти казав хрещатий барвінку, шо не будеш, чи, кленовий листку, шо не будеш впадати…» Такої в вас не було? А тепер падиш, шось таке?
Р-1).: Я таке, може й було, я за мої тото ни якесь.
З-1).: Не пам’ятаєте такого?
Р-1).: Та, може і було, знаєте, в каждому селі по інчому, по звичаї, то. В нас «На добраніч» співают, а в других селах не співают "На добраніч". Йдут за молодов там по інчому співают, а в нас по інчому співают. Тамки «На добридень» співают, в нас то то не співают, всьо.
З-1).: Нема такого?
Р-1).: Та, в нас такого нема.
З-2).: А музики, музики були які?
Р-1).: Ну, музики був, була скрипка, був бубен, ну а вже по тому, тоді вже була і гармошка, і таке той во, як то сі називат.
З-1).: Труба така, чи шо?
Р-1).: Так, та, той во.
З-1).: Саксофон?
Р-1).: Ні, ні, ні, той, йой, йой, ну тото, ні, ні, як то ся називати, йой.
З-2).: Трамбон?
Р-1).: Таке бандура, таке довге, ото та таке.
З-1).: Контрабас, чи шо?
З-2).: Бас.
Р-1).: Бас, бас, бас, та, бас от.
З-2).: То як музики…?
Р-1).: Пищавка била.
З-1).: А шо то таке?
Р-1).: Пищавка, така во пищавка − сопілка.
З-2).: Сопілка.
Р-1).: Сопілка, та, та, сопілка співали. Було скрипка, сопілка і бубен, та.
З-2).: То вже потім, та?
Р-1).: То, то так було та вже, а зразу була скрипка і бубінь, і всьо. Ми всі на сопілку грались з давен-давен.
З-1).: А шо грали, які танці, до яких танців грали?
Р-1).: Но, йшов вальс, о так, вальс, полька, фокстро, краков’як і старцак.
З-1).: Як, як?
Р-1).: Старцак, той шо ми виступаємо всяке колись, старцак такий, шо ми.
З-2).: Як то буде, «ш» чи «ц»?
Р-1).: Старцак, старцак, старцак, старцак.
З-1).: І ви ше вмієте танцювати такий танець?
Р-1).: Ну! Та ми виступаємо, з тим старцаком вже цілу Україну об’їхали, та.
З-2).: Той танець коли танцюється?
Р-1).: Коли на вісілю.
З-1).: Нє, а в який момент весілля, чи то не має значення?
Р-1).: Нє, нє, то ся, ади музика грає всьо і вже хлопи йдут співают коломийки і йдут старцака. Довкола хлопи йдут танцюют, беруть дівчата, каждий собі вибере, яке хоче. Довкола роблит колічко, потом кажде, ну, такий той довгий такий танець. Танець всім ся подоба, той старцак, старцак танцюют хоба ту в нас, в нас. І ми з тим старцаком вже, ми з тим старцаком вже були в Києві, ми в Львові три рази були, ми були в Дрогобичі, ми були в Сокалю, ми були в Івано-Франківськім, де ми ше були, в Старому Самборі, я вже забула, знаєте.
З-1).: А не маєте записів того танцю десь нема, ніхто в вас в селі не має того?
Р-1).: Чекай, та є ту має не знаю має Любомир. Я маю десь там фотографії, треба буде вам дати ті во всі, тоже недавно виступали, так є.
З-2).: А ше якісь такі обрядові танці, як коровай до печі ставили – коровайниця з кочергою не танцювала?
Р-1).: Ні, то хоба всі ладкали, я сі забула повісти.
З-1).: До кого?
Р-1).: Ну, а як пришли по сорочку, та так ладкали: