Коментар «Посівання»

З-1).: Дуже гарно. А шо ви говорили, коли ходили посівати? Пригадайте собі.
Р-2).: Я не пригадаю. Мама вам заспівала.
З-2).: То, чекайте, не ваша мама ходила посівати, а ви ходили посівати, нє?
З-1).: То ж тільки хлопці ходили.
Р-2).: Дівчата тоже ходили з хлопцями чи ні?
Р-1).: Як?
З-1).: Дівчата ходили посівати? Нє?
Р-1).: Нє. В нас дівчата не йдут, хіба хлопці.
З-1).: Не йдут. А йдут коли рано приходять?
Р-1).: Рано так шей при світлі навіть.
Р-2).: Шоста, сьома, як коли. Діти навипередки йдут бо хочу заробити копійки їм дают, переважно дают грошима то гривень чи п’ятдесят копійок? Чи скільки там. Знаєте скільки тих дітей. Їсти не хочеться, бо зараз нема такого, шоб пиріжки шось такево.
З-1).: А колись то давали так більше пиріжки, горіхи, так? Колись посівальнику?
Р-1).: Нє.
Р-2).: В нас такого не було, то, може, десь туда до Франківська.
Р-1).: Там туда, може, так. Зараз, може, й тепер вже діти не хотят брати нічого ни пряник …?…
Р-2).: Грошей хотят.
Р-1).: Хіба грошей хотят.