Коментар «Весілля»

З-1).: Дуже гарна, то її коли ладкали?
Р-1).: Як уже забирав молоду до себе.
З-1).: А як йшли до церкви, як то вони йшли до церви? Хто за ким йшов?
Р-1).: Та так йшли, ни раз брали вже, та типер гармошку вже не берут, скрипку, сідали на фіру. А зараз машину, чи пішки. Молодий наперед з молдодов, дружби дружка. Та вже й люди йдуть так гуртом.
З-1).: А старости, хтось з хлібом йшов?
Р-1).: Так староста з хлібом ну аякже. Він перший йшов. О, та ви знаєте вже трохи.
З-1).: Та вже ходимо третій день. Але в кожному селі шось інше. О, і в церкві священник відправив службу, вони верталися. А не співали якось там: «Ми кзьонза обманили…» І як вони, молода йшла до себе, а молодий до себе? Так то було колись?
Р-1).: Так ранше йшли. А тепер ідуть до молодої. Там гощаються і він її забирає, до себе, та й усе.
З-1).: А раніше, то, молода прийшла до себе, якось її заводили в хату особливо, чи ні.
Р-1).: Заводили, хлопці на перед, аби хлопця родила.
З-1).: Перед нею пускали хлопця. А потім заводили її за стіл якось. А ще таке як йшли до шлюбу, то не було такого, що молода і молодий, вилазили на стіл?
Р-1).: Я не знаю, чи то до шлюбу, чи то як уже йшла до нього.
З-1).: То як уже йшла до нього?
Р-1).: Так. То вона йшла через стів. Вони обидвоє. Вони вилазили на лаву, посуду просунули, і переступили.
З-1).: А такого не було що на столі прокручувалися три рази. Молода старалася зачепити коровай?
Р-1).: Колись таке було, а коли я віддавалася такого не було. То типер кажут шо як би шось зачепила, то би забрала за собою все багатство.
З-1).: То вона чим мала зачепити, рукою, чи чим?
Р-1).: Рукою, ногов, чим небудь. Обоє бралися за руки і три рази перевернулись.
З-1).: А коровай був посередині як вона повертались?
Р-1).: Так! Вони так взялися і крутилися три рази.
З-1).: А молодий йшов собі сам додому, його якось особливо заводили?
Р-1).: Не знаю.
З-1).: А вони гостили в себе ті в себе. А потім молодий приходив по молоду. А кого він брав з собою?
Р-1).: Та староста, бо само собов було, там тітки, родичі, десь десять чоловік.
З-1).: Він приходив і його вже не переймали в молодої?
Р-1).: Нє.
З-1).: А як заходив до хати, то йому ше шось таке особливе.
Р-1).: Нє, нє, на дворі ше не пущают раздва.
З-1).: І він приходив, сідав коло молодої і все. І люди гостилися. А шо колись давали на весіллю їсти?
Р-1).: Хліб був чорний з вівса, вівсяний, ранше несли кури, рубали ті кури, аж ввечері сідали за стіл пок ті кури, порубали, поскубли, зварили ту юшку там, і таку крупу варили, трохи мняса, хто вспів то ше си взяв трошки того мняса, а хто ни всів, і тих круп з одної миски, ни так як зараз дают тарілку.
З-1).: А чим ложками?
Р-1).: А чим, ложками, шо вилки були, чи що?
З-1).: То приходили трохи раніше на весілля?
Р-1).: Та знаєте, може і йшов на весілля би ся наїсти, бо ранше була біда, а зараз…
З-1).: А так, поки то всьо готовили, то ше танцювали?
Р-1).: Так.
З-1).: А весілля колись робили в хатах, там і музики, і стів і танцювали?
Р-1).: Так, так в хатах, там в купчику грали, там гуляли, а ту ще люди сіділи.
З-1).: В хаті там і музики були, і стіл. А якшо було більше людей, то що одні виходили, другі сідали?
Р-1).: Так, так одні виходили, других засаджали?
З-1).: А ше казали, шо і горівку одним килішком пили?
Р-1).: Я шось то не тямлю, але певне шо одним, біда то тями.
З-2).: А як подавали якісь страви до столу, то шось приспівували, ладкали?
Р-1).: Та ладкали, та чому ні.
З-2).: Подавали борщ і ладкали до борща, чи до капусти, чи до каші?