Коментар «Андріївські вечорниці»

слухати навігація у сеансі
Архівний шифр сеансу
Порядковий номер у сеансі
72
Початок коментаря/інципіт
Текст

З-1).: А, може, пригадуєте шось, були ше якісь такі прикмети, якось там дівчата шось так ворожили собі, так, було таке, чи нє?
Р-1).: Таке було, ми ходили на Андрія вівкати. Ми йдемо вівкати, а така стара бабця, на вечірки ми там все ходили…, а вна наладила нам всяке, на стіл наклала, і кожде було прикрите якимось кружком, чи якимось мисцятьом. Там всяке-всяке: перстінь, там було вінка кусник, барвінку кусок (то, ніби, там буде віддавати або…), перстінь – то заручини, а як помело (таке помело зв’язане, солома так скручена), ше й помело клали, всяке. А ми підемо вівкати аж там на гору гет. Вівкамо! Кажемо: "А вже котрась хлопця має десь в Хащові?" Та й каже: "Йой, мій голос там, я ся буду віддавати, бо то мій хлопець, там мій голос, слухайте, там мій голос". Дурні дівки та й всьо.
З-1).: А як то вівкали? Просто так?
Р-2).: У-у-у… [респондентки сміються].
З-1).: А для чого так, то з якого боку?
Р-1).: Так то мала, де голос піде. Слухайте, я вівкаю. Ми всі разом не вівкали, по єдна вівкала і так вівкала: "У-у!" "О, мій голос там, о, видите, той хлопець до мене ходи, я там ся буду віддавати". А друга вже потом вівкат, трета вівкат, так усі вівкают…
З-2).: А то ті ходили вище, на гору?
Р-1).: А хлопці як ся на нас зладили, як нас повівкали, як вийшли, як ми стали втікати. А ту ріка перемерзла краями, а середина всьо була вода, не було потаня [?], ше де лавка, де перейти через кладку, а й воду плюскали, втікали, а хлопці за нами бігли, метали всяким, сміялися з нас… А біжимо до хати, а тота баба, шо там наладила всяке там по-під то, по-під мисцята наклала нам, і котра шо си вхопит. А ми кричимо: "Йо-йой, хлопці біжат!" А хлопці в вікна вже ся дивят, ми замикамо двері, а вони в вікна ся диви. Ой, ти ше вхопила помело, ти вже си…, о, дітину будеш мати. Там сміються.
З-1).: Те шо помело – то дітина, так? [Респонденти сміються].
Р-1).: Кочан…, з капусти кочан такий. Кусок кочана.
З-1).: То то також дитина, так?
Р-1).: Так.
З-1).: Ага.
Р-1).: Як вже хлопці в вікна подивляться, допікают нам потому. А ми плачемо: "То неправда, то не я кочан вхопила, то не я".
Р-2).: А ще як кота як пустят, кіт чию скорше возьме.
З-1).: А шо візьме?
Р-1).: А знаєте, кожний накладе кусок булочки, або хліба кусок, і намастят маслом, та й кіт, кота лишят в хаті. А кіт тудай ходит та й…
Р-2).: Али накладут, чиє котре, там… може п’ять або шість булок і котрої чиє.
Р-1).: А кіт ходит, ходит, нюхат. Ага, то тої з’їв, значит тота ся буде віддавати в тих м’ясниць, а ті ше втрох будут ходити. Такі всякі…
З-1).: А які ше були, може ше шось таке пригадаєте? Дуже цікаві…
З-2).: А вівкати ходили де, за село десь на гору?
Р-1).: А во там такий вершок в нас є через воду, там найліпше було вівкати, бо там вершок, по цілім силі йшов голос.
Р-2).: Робили такі палюхи, та вже хлопці наберут соломи повно, та винесут та палят.
З-1).: На Андрія?
Р-2).: То в нас не палили, то палили в Лімні, в нас не палили в Хащові таке нігде…
Р-1).: А на Андрія все палили.
З-1).: То хто носив, хлопці наносили, та?
Р-2).: Хлопці.
З-2).: А де палили?
Р-2).: На верхах, на гору.
Р-1).: Та які хлопці, то дівки палили в Лімні. Дівки носили воколоти. Вкраде вдома воколот та й несе на верхь там, та й запалит пашу. Паша – коровяче таке, називалися воколоти такі – воберемки такі… Ше навіть є один.
З-1).: А чи не співали щось на Андрія? Нічого такого не було? Кажуть, шо навіть якесь було таке ладкання, якась така пісенька на Андрія.
Р-1).: Я не знаю, не тям’ю.
З-1).: Не пам’ятаєте такого?
Р-2).: Пісні сходились та співали, а так ладкання не було.
З-1).: Крім весілля ніде не ладкали більше?
Р-2).: То вже тепер відийшло…

Коментар (респондента, збирача, транскриптора)
Транскриптор
Т-1) Прихідько Інна

Аудіозапис

тут ви можете прослухати аудіозапис лише обраного коментаря

Дані про аудіозапис

Архівний шифр запису
EK_12AV20080701_vovko_seans02_audio01
Архівний формат
Цифровий (аудіофайл, wma)
Рівень якості
Нормальний
Пристрій
Цифровий диктофон Olympus WS-320M