Коментар «Вечорниці (Вечерниці)»
З-1).: А ви справді таких пісень співаєте, справді їх за совєтів не можна було співати, де ви їх навчилися?
Р-1).: …Ми ходили прясти куделі, а були сторожі шо зазирали, бо облави ходили радянські та й підзерали, де які, бо бандери ся сходят. То не були бандери, то вечірки, ми куделі пряли і ми собі співамо, а там сторож стоїт десь, а якби шось – біжит зараз давати знати.
Р-2).: Ну та то ше, ми ше старші, то ше за радянської влади.
Р-1).: Ну та шо мині до радянської влади, то вони хотят знати шо було типер за радянської влади. На вечірки ходили.
Р-2).: Ну, та добре, вечірки то пісні всякі…
Р-1).: Вечірки то вже ни тямлю, ні ви, ні я.
З-1).: Ну, а вечірки то вже по войні були, ті вечірки?
Р-1).: О, по войні, та. І в войну били, співали’змо та й всьо, поприходят хлопці…
З-1).: Ну а звідки таких пісень, де ви їх так вчилися?
Р-1).: То чось ни знаю….
Р-2).: Ну то є такі партизанські, то партизани сами складували, а ті такі сучасні, то я знаю…єдні від других, так складували, я знаю.
З-1).: А з таких партизанських ше які такі?
Р-2).: Та то співают «За потічком», я співаю, а знати не знаю, ни то то.
Р-1).: …?…
Р-2).: Колись, я знаю скілько років мала, вже певно мала з вісім років може до десять, то ше перед війнов за Польщі, то приїжав, в нас там в селі, він жив сам у Львові і приїжав все вечером робив нам таку організацію молоді. Там по четверо, ци по двоє дівчат і хлопці йшли так дорогою, то пісні він учив. Я вже забула.
З-1).: А як та організація називалася. Може де «Січ», чи як вона називалася?
Р-2).: А я думаєте памнятаю, я не памнятаю, та то вже роки. Але все ми так ішли, як тут марширували як на війні, молодих учили хлопців, дівчат.