Коментар «Весілля»

З-1).: А хто то починав ті вінці вити, як то взагалі починалося?
Р-1).: То так було зачинали, нарізали барвінку, жінки сіли за стів і тогди брали той барвінок, ділили на купочки і так єдна вила, а тоти всі давали, і так приспівували.
З-1).: А то були жінки старші?
Р-1).: Нє, молоді.
З-1).: Молоді, але не дівчата?
Р-2).: Нє, нє, дівчата нє, жінки.
З-1).: А такє було, що хтось починав, хтось починав, чи мама чи хто?
Р-1).: Не раз мама починала, зачала вити, та й потім вже дала другим.
Р-2).: З родини комусь давала, чи її родини чи його, то одно. Так, могла починати чи сестра чи мати, а потім вже віддавала. Я то так не знаю.
З-1).: А чи було таке, що ходили різати барвінок, то до когось ходили, пам’ятаєте?
Р-1).: Та чо нє, та й тепер ідут, у вечір йдут різати барвінок, тамки гостяться…
Р-2).: А я вже сама знала як то співали, але…
З-1).: То вже як різали барвінок.
Р-1).: «Ой стелися, барвіночку, потім за віночку, то сі зайшов, рід за родом горівочку пити. То ся зайшовся рід з родом горівочку пити, чіє серце сумне треба веселити». О так.