Коментар «Весілля»

Збирач-1): [1] Розкажіть, як то весілля відбувалося, з чого то починалося?
Збирач-2): [2] Як сватати ходили? Що казали при тому як сватали дівку, хто приходив?
Респондент-1): [3] Я то то нє.
З-2).: Ви то не знаєте?
З-1).: Не знаєте.
Р-1).: Хіба, то як їхали і питалися, що то за вісіллє, як началося, як Ісус був в Хани Галелейські на весіллю з Божов Матір’ю, ходив на весілля і у них не стало вина, і тоді матір підійшла до Ісуса і прпросила, бо не стало вина, а Ісус повів, що ще не підійшла година. А Ісус перемінив воду і велів наносити вони наносили воду і зачєв давати на стів, а вони кажуть: «Чому ви такє файне вино не давали з першу, а тепершу?». Ісус змінив воду на вино. Та й тому і весіллє, то хоч би стало вина та й горівки.
Р-2).: Та ви повідайте як до вас свати приходили.
З-1).: Так.
Р-2).: Та як було так і кажіт.
З-2).: Та, як було?
Р-1).: Та приходили сватати: «Чи може маєте дочку?» А ми: «Ну, маємо». «Ну, ми хочимо щоб вже сі віддавала». Та й сі договорили, ти й биріт.
З-1).: Ну, а то хто приходив сватати від молодого?
Р-1).: Від молодого, ну я знаю, до нас…
Р-2).: Брат, стрико зятів, приходив на сватання.
Р-1).: Ти й так посваталися, ти й тоді на згоду, та й вісілля.
З-1).: А згода, то що є?
Р-1).: То був почіток вісілля.
З-1).: Ага.
Р-2).: Початок весілля то було, годились, як що там висватувались з дівков, яке там придане давати, з дівков вони сі там годили, одна сторона і друга. І так, як вже погодили, то і посватали, а як ся не погодили то ті відійшли.
З-1).: Ну, а так як ви віддавалися, то що так до згоду давали?
Р-2).: Та тогди вже тоже не давали ніц, то вже колгоспи були, а колись давали поле, корову. А як я сі віддавала, то вже не давали поля.
З-1).: А то коли ви віддавались?
Р-1).: П’ядесятого року.
З-1).: Вже не давали то?
Р-2).: Вже тепер зовсім не то, молоді самі собі посватаються, хіба готове прийде і скажут, що вже сі женемо чи віходжу заміж і всьо.
З-1).: Ну, а то зробили ту згоду, а не пам’ятаєте, може, вам розказували, що так ходили десь, щоб батьки молодої, ходили дивитися…
Р-1).: Ходили, та чо не ходили.
Р-2).: То так називали обзорини, так ходили, і то ті до тих ходили.
З-1).: А там щось показували що там?
Р-1).: Як десь з далеку віддавалися.
Р-2).: А як у своєму селі − то нє. То не дуже ходили, рядом тий знали одні других. О, а як з далеку то їздили, ти й тепер їздять батьки дивитись.
З-1).: Ну, вже от зробили ту згоду і що далі?
Р-2).: Несут заповіді до церкви.
З-1).: У вас в селі церква була завжди?
Р-1).: У нас ходили три села на нашу церкву, бо там були церкви закриті. Ти й несли на заповіді ти й всьо, весілля було.
З-1).: І коли так починали весілля в який день так?
Р-2).: Ранше то й у четвер робили і в вівторок робили. А тепер переважно чомусь у суботу робліт, не знаю чому.
Р-1).: А тоді зачинали наперед робили, як то сі воно називає я вже забула?
Р-2).: Зачинання.
Р-1).: То було цілий місяць, цілу ніч.
З-1).: То в який то був день?
Р-2).: В середу. Наприклад, якщо весілля в четвер, то було у середу ввечері, то сі «зачинання» в нас називали. Приходили, якщо до молодого, молодий приходив за сорочков до молодої і там вже з якимись людьми, кого він там зібрав з своїх, ту трохи погостили ся в молодої, в молодої забирали сорочку він її давав «мешти», чи як сі вони називали, і всьо, і вже на тім розходилися.
З-1).: А щось співали коли було то зачинання?
Р-1).: Не ладкали.
З-1).: Не ладкали, нє.
Р-1).: Нє, не ладкали.
З-2).: А коли починали ладкати?
Р-2).: Вже на весіллю починали ладкати.
З-1).: Але як на «зачинанні», то що різне могли співати, якісь пісні?
Р-3).: Та, могли.
Р-1).: Вінці вили, та й співали, нарізали барвінку.
З-2).: А як співали?
Р-1).: «Нарізали барвінку, треба вінці в’яти, треба наші вінці поблагословити…»
З-1).: Але давайте співайте.
З-2).: Ви би заспівали.

[1] Далі подається як З-1).: – Примітка транскриптора.
[2] Далі подається як З-2).: – Примітка транскриптора.
[3] Далі подається як Р-1).: – Примітка транскриптора.