Коментар «Народження (порід)»

З-2).: А як дитина народжувалася, то на хрестинах шось співали?
Р-1).: А на хрестинах «Многая літа».
З-2).: А такого шось спеціального не співали?
Р-1).: Ні, ні.
З-1).: А як жінка вагітна ходила то казали, шо їй можна робити, шо не можна?
Р-1).: Вона сама знала, шо має робити, а шо не робити: не стригчися, на собі не шити, то-то би-ло так, вона сама знала. А як ся вродила дітина, котра мати така релігійна, взяла на руки і пожела-ла долі щасливої дітині, більше ніц. І то не всі.
З-3).: А хто приймав роди?
Р-1).: Раньче це била бабка. Моя мати била така. Вона дуже ходила. То було таке, шо то свяще-ників не било, то за радянського союзу, то вона і перехрестила дітину і священик велів. В нас бив священик, такий старий: «Пані Анно, ви, – повідат, – перехрестіть дітину».
З-1).: Вона шось приказувала, як хрестила?
Р-1).: Та так і «Многая літа» відспівала, а він потому миром мазав.
З-1).: То вже вважалося, шо дитина похрещена, бо ваша мати її перехрестила?
Р-1).: Так, так. То знаєте тяжкі роди, бо що, то дитина родиться недоношена, то раздва велів пе-рехрестити, аби не померло без хреста.
З-2).: Вже потім другий раз священик не хрестив?
Р-1).: Не хрестив, хуба миром мазав, то я вам пойдаю, бо я то знаю. В нас ту у селі умерла діти-на, а моя мати роди приймала, то священик приказав би матір закликати, то мати сказала добре, то мати хрестила. А так більше ні.