Коментар «Похорон»

З-3).: А колись, наприклад, як людина помирала, як давали знати, шо померла? В церкві дзвонили?
Р-1).: А як вже померло, то дзвонили в церкві, як померло. Вже там положили на місце, всьо вбрали. Тоді брали з церкви свічки, йшли до хати, хрестик, Євангеля клали в хаті, в церкві дзвонили. Тоді подзвонили, дали знати, світили людям, шо людина померла, по три рази. Раз дзвонили – стали, другий раз подзвонили – стали і третій раз. То такий бил голос: «О, каже, хтось помер», бо Служба дзвонять, то раз дзвонять, а хтось помер – то три раз дзвонять, як хтось помре.
З-3).: Збиралися люди?
Р-1).: Ну, вже потому збиралися люди, то тіло перестояло, там його положили, нарядили. То стояв два дни, дві доби, як приїжджали зі світа. А колись, як то вже дуже мало людей.
З-2).: Колись, може, наймали таких спеціальних жінок, шоб голосили на похороні? Наймали в вас?
Р-2).: Йойкуни ся називали?
З-2).: Голосільниці, так?
Р-2).: Так, у колі ходили, ой-ой плакали, хлопці – на дорогу, а вони втікали за загату, шоби їх не видно було.
З-2).: А шо їм платили? Гроші чи шо?
Р-2).: То-то більше родня, родина, піде трохи пойойкає тай всьо.
З-3).: А там не було ніяких, як поховали, то всі сумні сиділи? Нічого такого не було? Всі сумні сиділи?
Р-1).: Там ночували цілу ніч, там люди були через ніч, сиділи-сиділи, а потом, якшо друга ніч, то ше другу ніч сиділи. А як вже поховали.
Р-2).: На похороні все як на похороні, сумно все сидять. Пастир читає, дяк приходить.
З-3).: Страви які готували на похороні? Які небудь? Вже після похорону, коли угощали людей, чи у вас такого не було? Коли поховали, то людей запрошували до хати?
Р-2).: То тоди страв не било. Било якоїсь там бульби трошки, юшки, а крупи з молоком, тай всьо. Задавна.
Р-1).: То колись так.
Р-2).: А нині вже всьо, шо на весіллю, то вже й на похороні. В нас різниці вже нема.