Коментар «06.07–07.07. – Собітка (Собаня; Різдво святого Івана Хрестителя)»

слухати навігація у сеансі
Архівний шифр сеансу
Порядковий номер у сеансі
17
Текст

З-3).: А Купала починають тут як би святкувати шостого вечора готують?
Р-3).: Так, ну бо собаню хлопці готують. Кілька днів перед тим вони рубають ялини. Є така традиція
З-3).: І треба пам’ятати, де першу ялину вирубали, нам Богдан розказував.
Р-3).: Ну, то-то вже більше хлопці знають.
Р-4).: То треба казати: «Добрий вечір» чи «Доброго дня», а «Привіт», «Здраствуйте»?
З-3).: Можете не казати.
Р-4).: А то вже, шо пише, я гребу. Значить так починається заготовка на собаню, починається весь тиждень перед тим. Ті пастухи, які пасуть корови в лісі, вони пасуть одночасно пасуть корови і рубають ялинки, гіляки від них відрубують і заготовляють читильню на собаню, а потім вони цю собаню, ці ялинки звозять день перед Іваном Купала. Звозять цю ялину, і ввечер, і день, і вечір, і перед Іваном Купала вони ставлять цю собаню, і потім цілу ніч вони мусять сидіти біля вогня і її сторожити. Тому що багато собань ставлять по селі і ввечером одні до других ходять, шоб спалити собаню, шоб на другий день не було шо палити. Тому обов’язково мусять там сидіти, ті хто робили собаню, її сторожили цілу ніч. Потім вже в день Івана Купала, коли собаня стоїть готова, приносять хрест, дівчата роблять вінки, ставлять ці вінки зверху на собаню. Коли палять собаню, хлопець, цей шо самий головний, шо робив собаню, він вилазить наверх, на собаню і знімає вінок, кидає дівчатам, дівчата ловлять вінок. В нас є така традиція, шо дівчина, яка найбільший віночок собі відірве, то вона, типу, швидше заміж вийде, тому всі дівчата ті вінки лапають. І вони рвуть один від одного, хто більше ввірве, більший кусочок. Потім цей хрест, шо хлопець знімає, віночки кидає, цей хрест, бере знімає його і біжить під цю ялинку першу, яку він обрубав. Вже під цю ялинку він цей хрест ховає, потім всі остальні біжать і цей хрест шукають. Хто знайде цей хрест, він обов’язково має брати його до себе додому і зберігати його весь рік, шоб потім на наступний рік, на Івана, потім на наступний рік, на Івана Купала цей хрест, полізти на собаню. І поставити цей самий хрест. А ці віночки, які дівчата злапали, після того всього вони вечером, коли вертаються додому, ці віночки вони пускають в річку і загадують бажання собі. Ну, хто шо бажає собі. Ну, дівчата одне бажають собі поскорше заміж вийти. Коли собаню вже підпалюють, хрест зняли, віночок зняли, коли собаня горить, всі біжать і один одного мазають вугльом, намазують руки один одному. В нас є така традиція, шо на собаню ніхто не повинен йти білий, всі мають бути чорні. От, коли вже ся помазалися, собаня горить, бігають по диму, бо великий дим. Вони бігають справа наліво, перебігають цей дим, також така традиція є. От, коли вже собаня вже догоряє, всі йдуть звичайно в ліс. Гарно, культурна програма поспівати, випити нашої домашньої самогонки, шашличка поїсти. І коли обов’язково йдут вже, як можна сказати – гулянки, вже під ранок, коли вже розвидняється, всі йдут знову до цієї собані, яка вже майже догоріла і беруть патики, які недогоріли, головенки в нас називається. Вони беруть і всіх їх несуть, і ставлять на городи, шоби гарно урожай родився.
З-3).: А то там, де собаня, всередину шо кладуть? Дерево якесь, щоб воно краще горіло чи як?
Р-4).: Нє, вона складається повністю з ялини.
Р-3).: Але, дівчата, такі штирі роблять, такі штири кілки забивають.
Р-4).: Роблять початково таку будку, забивають штири стовпи, перекладено, і ставлять спочатку ялівець, будку обгороджують тим ялівцем, потім зверху ставлять ялину, потім ставлять трави косять, шоби вона скоро не згоріла, шоб диму багато пускала. Потім після трави, знову ставлять ялину і зверху скат, шоб чорний дим ше йшов. Потім на цей скат знов ставлять ялину, і так ця собаня. Її будують в розмірі п’ять метрів в висоту і ширина там в радіусі три метри. Потім йдуть підпалюють, вже весь народ збирається приблизно п’ята година, зібралися і йдуть в цю будку, такий прохід і підпалюють, і всі тішаться, гуляют.
З-3).: Може, знаєте, які пісні там співали?
Р-4).: В більшості ну, народні співаєм пісні. Хіба, шо вже собаня згоріла, обрядових пісень таких не співають. Старші люди, може, ше пам’ятають. Ну, звичайно, наша молодьож, наше покоління співають наші українські народні пісні. В принципі, старші люди пам’ятають, бо старі люди співають якісь обрядові пісні. Ми то вже не застали. Просто, шо вже ся збереглося, то і маєм. Ну, от традиція, то от в принципі в нашому одному селі. Більше нігде не збереглося.
Р-3).: Ше малі були, ше помню, в Шандровці, ше в Лімні ставили чучуть. І то вже десь подібно, шо на Волині через вогні скачуть.

Коментар (респондента, збирача, транскриптора)
Транскриптор
Т-1) Довгань Оксана

Аудіозапис

тут ви можете прослухати аудіозапис лише обраного коментаря

Дані про аудіозапис

Архівний шифр запису
EK_12AV20080701_papish_seans09_audio01
Архівний формат
Цифровий (аудіофайл, wma)
Рівень якості
Нормальний
Пристрій
Цифровий диктофон Olympus WS-320M